• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Практичний психолог

/Files/images/pershe_vveresnya_2017/Screenshot_4.png

Правові засади відповідальності батьків у процесі виховання дітей.


Увага! Смертельна гра «Синій кит» - вбивства дітей через інтернет вже в Україні!!!

Спільноти "китів і метеликів" - сьогодні ця тема на слуху у всіх. Гра, яка прийшла з Росії, захоплює і українських підлітків. Зобов'язання піти з цього світу за 50 днів, виконуючи різні вказівки куратора. Починається гра з чогось простого, наприклад, надряпати на руці зображення кита. А далі - складніше і небезпечніше.

Синій кит: Гра за 50 кроків до смерті.

Батьки після поширення інформації про існування так званих «груп смерті» б’ють на сполох і блокують акаунти своїх дітей. Журналісти намагались зареєструватись у групах, однак погодження модераторами так і не отримали.

... Автор: Ірина БЕЛЯКОВА access_time Вчора о 09:22 Ти не уявляєш, як це страшно, - голос мами 12-річної Вікторії ледь чути на тому кінці дроту. – Я коли дізналась, моя мала вже була на 20 рівні… Паніка, страх, жах, який скував, здавалось, мене всю. Що робити? Де бігти? І донька – ну як зомбі, не докричатись, не достукатись. Про те, що Віка (ім’я дитини змінене з етичних міркувань. Справжні дані є в ред. – прим. авт.) є учасницею однієї з груп з «китами», мама дізналась випадково – проговорилась її подруга. Дівчат раніше було не розлучити. Мати помітила, що її донька з подругою майже не бачиться. Цікавилась в доньки – та лишень віджартовувалась. Випадково зустріла доньчину подругу і поцікавилась, чого та в гості тепер рідко заходить. Та Віка весь час в китах, - мама пригадує, як дівча знизало плечима і ображено додало, - у неї тепер нові друзі. Їй там цікаво. А я боюсь. Думаю, що зі смертю жартувати не варто…

Переможцю приз – добровільна смерть

Як жінка дісталась додому – і не пригадує. Коли увірвалась до квартири, над силу намагалась стриматись, аби в буквальному смислі не шарпнути донькою, яка «зависла» в моніторі. Головне тоді було взяти передусім себе в руки. Зізнаюсь – це було практично нереально, - пригадує тернополянка. – Я спочатку ніби без особливого інтересу цікавилась, що дивиться донька. Потім були крики, плачі… Словом, дійшло до того, що я взяла до рук книгу про 50 кроків до самогубства. Аби самій зробити висновки – що могло зацікавити мою доньку – дівчинку з цілком благополучної родини і яка ходить до церкви, - у тому, щоб звести рахунки з життям.

«Море китів» - групи у соцмережах, в яких кваліфіковані психологи доводять дітей до самогубства. Відомо, що фанати таких спільнот називають себе китами, тому що тварини асоціюються у них зі свободою. Аби перемогти – потрібно пройти 50 рівнів. На кожному – своє завдання. Фіналісти – на 50 рівні – мають обірвати власне життя.

- У цих груп є й інший бік медалі, - каже тернополянин Юрко Кулик. - Нехай якась частина учасників дійде до так званого фіналу. Але більше турбує інше: залишиться ж значно більша частина дітей, які дійшли до 20-30 рівнів, і вони будуть абсолютно контрольованими кимось - по той бік екрану. Що буде з цими дітьми?

Віртуальні маріонетки

Можливо, припускає чоловік, їх використають для якихось власних інтересів. Адже цим дітям можна за тривалий час вкласти в голови буквально все. І вони вже фактично готові до того, щоб виконувати будь-які завдання чи вказівки. Я припускаю, що у «китах» може бути присутньою складова НЛП (нейрон-лінгвістичне програмування), - каже Юрко Кулик. - Це вплив. Надто сильний! Тим паче для дітей перехідного віку. І це вже компетенція кіберслужб, психологів і аналітиків.

Аби більш детально розібратись, що ж так приваблює підлітків у небезпечній грі, журналісти створили кілька фейкових акаунтів та намагались потрапити у групи смерті. На перших етапах виконували всі умови. Однак жодного разу і жоден з акаунтів модератори не пропустили до закритої групи. Зареєструватись в одній з таких груп вдалось матері трьох дітей Вікторії Мамотюк. Знайшла у «ВКонтакте» групу, через яку підлітки закінчують життя самогубством, - розповіла жінка. - Група закрита. Додалась туди без проблем. Більше трьох тисяч учасників!!! В основному підлітки від 15 років. Коси дибки від прочитаного, це при тому, що група створена 10 лютого 2017 року, тобто кілька днів тому!!! Жінка закликає батьків негайно перевірити, чим їхні діти цікавляться у соцмережах. І привідкрила завісу, як все відбувається по той бік екрану.

Правила такі: дитині призначається куратор (новостворений фейк), вона зобов'язана дати своє прізвище, ім’я, телефон, адресу, - розповіла пані Вікторія. - Перевіряється правдивість наданої інформації, з дитиною спілкуються про проблеми, страхи за допомогою приватних повідомлень. Реальна гра зі смертю Почергово даються 50 завдань, здебільшого - калічити себе. Якщо дитина не виконує останнє - самогубство, - погрожують вбити маму чи когось рідних, бо мовляв мають адресу... Кожен етап супроводжується або розмовами про підтримку, або ж психологічним тиском, - стверджує жінка. - Ще одна група створена буквально днями. За чотири години існування - майже 50 учасників. Там вже розподілили кураторів... Спочатку дітям пропонують просто погратись. Вони дають згоду і отримують куратора. Невдовзі адмін блокує і групу, і куратора, призначаючи іншого. А той вже роздає завдання нового рівня. Спочатку все видається досить невинним, а невдовзі завдання типу встати в 4 ранку і намалювати лезом на руці кита, - продовжує пані Вікторія. - Люди, які не в курсі, сприймають це як гру. Виклик на сміливість. Порізати пальця, сфоткати – що тут такого? Якщо дитина відмовляється на першому етапі – їй відписують щось на зразок «молодець», блокують сторінку і видаляють з групи. Якщо дитина виконує пункти і відмовляється покінчити з життям – починають тиснути і шантажувати, погрожуючи смертю рідних. Якщо ви помітили у своєї дитини найменші поранення, опіки, порізи, побачили, що дитина встає вдосвіта, кудись йде, не висипається – негайно перевірте її дописи, - радить мати трьох дітей.

- До речі, вже є нова гра – з єдинорогом. Діти люблять мультики з цією тваринкою і охоче приймають правила гри. Найголовніша порада від жінки: контролювати соцмережі. Діти хочуть й надалі спілкуватись – нехай нададуть всі паролі батькам. Бо спочатку підлітки сприймають подібні ігри, як квест. Щоправда, ні на мить не припускають, що такий може коштувати їм життя…

Щоб діти не стали учасником групи смерті:

1. Приділяти більшу увагу психологічному стану дитини

2. Перевіряти шкіряні покриви дитини на наявність пошкоджень та, в разі їх виявлення, з’ясовувати обставини, за яких вони з’явилися. Особливу увагу звертати на пошкодження різного роду в формі кита.

3. Перевіряти акаунти дитини в соціальних мережах, та групи до яких входить акаунт. Перевіряти вміст спілкування в приватних чатах.

4. Звертати увагу на коло спілкування дитини.

5. Намагатися зайняти вільний час дитини спортивними або культурними секціями.

6. Обов’язково контролювати те, які фото й та відеофайли знаходяться в гаджетах дитини.

7. Встановлювати функцію «батьківський контроль» на всіх гаджетах дитини.

Довідка: Департаментом кіберполіції була виявлена одна з таких груп https://vk.com/blueskitea, до якої входить 209 користувачів з України.

При виявленні подібних груп, негайно повідомляйте до кіберполіції (https://www.cybercrime.gov.ua (цілодобово), телефон гарячої лінії: (044) 374-37-21 (з 8:45 до 19:30 в робочі дні) та до адміністрації соцмережі, у якій було виявлено групу.

Посилання на джерело:

https://te.20minut.ua/Podii/gra-za-krok-do-smerti-10586562.html

18 листопада – Європейський день захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства.

СЕКСУАЛЬНА ЕКСПЛУАТАЦІЯ ДІТЕЙ.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 жовтня 1989 р, кожна дитина (людина віком до 18 років) має право на повний захист від усіх форм сексуальної експлуатації та насильства .

Сексуальна експлуатація – одна з найжорстокіших форм насильства до дітей. Діти, які стали її жертвами, зазнають фізичних, психо-соціальних і емоційних страждань, наслідки яких впливають на все життя і навіть загрожують йому. Простежується тісний зв'язок між торгівлею дітьми, дитячою проституцією та порнографією.

Проституція неповнолітніх стала справжньою галуззю тіньової економіки, яка приносить великі прибутки організованим злочинним угрупованням. Тепер розповсюдження й експлуатація дитячої порнографії – проблема світового рівня. Для реалізації такої продукції, а також для організації її комерційного обігу та подальшого розміщення в різних виданнях, злочинці використовують широко розгалужену мережу книжкових магазинів та секс-шопів. Одним із сучасних засобів передачі продукції дитячої порнографії є розповсюдження її каналами міжнародної комп'ютерної мережі Інтернет.

СЕКСУАЛЬНЕ НАСИЛЬСТВО НАД ДІТЬМИ.

Сексуальне насильство над дітьми передбачає собою незаконне залучення неповнолітньої особи в прямі або непрямі сексуальні дії з метою отримання вигоди або задоволення. Сексуальним насильством є демонстрація дитині еротичних і порнографічних фото і відеозаписів. Оголення перед дитиною своїх геніталій, залучення неповнолітньої особи у виготовлення порнографії, а також примушування дитини до показу інтимних органів і підглядання за дитиною в момент вчинення ним гігієнічних процедур.

Найчастіше, примушування дитини до виконання сексуальних дій відбувається в сім'ї . Порушення внутрішньосімейних відносин нерідко відбувається тоді, коли в сім'ї з'являється новий член. Наприклад, мама виходить черговий раз заміж і у дитини з'являється вітчим. Чоловік користується довірою люблячої його жінки і всіляко показує свою любов до її чаду - дарує подарунки, носить на руках, піклується про малюка. Проте рано чи пізно настає час, коли вітчим залишається наодинці з дитиною і дозволяє собі те, у що ніхто і ніколи не повірить. Скарги, будь то маленької дитини чи підлітка на нового папу бувають почуті дуже рідко, так як всі коментарі списуються на невдоволення, ревнощі, бажання бачити поряд справжнього рідного батька або ж на особисту неприязнь.

Ознаками сексуального насильства можуть бути:

• синці та садна в області статевих органів дитини;

• виявлення у дитини захворювань, які передаються тільки статевим шляхом;

• інфекції сечовивідних шляхів;

• психічні та нервові розлади;

• психосоматичні хвороби;

• скарги та визнання дитини;

• раптовий інтерес дитини до порнографічних і еротичних матеріалами;

• сильна невпевненість у собі;

Наслідки пережитої травми без сумніву зможуть вплинути на подальше життя дитини. Відбиток пережитого відіб'ється на формуванні його особистості, світогляді, складі характеру, фізичному і психічному здоров'ї. Ступінь шкоди також залежить від того ким було скоєно злочин проти дитини і скільки років на той момент було дитині. Найважче переносяться травми, завдані близькими і рідними людьми. Саме тому захист дітей від насильства сексуального характеру, насамперед, потребує уваги з боку батьків і близьких людей дитини. Не варто відразу ж спростовувати скарги свого чада, якщо такі є, забороняти малюкові висловлюватися і звинувачувати його у брехні. Завжди знаходите час поговорити зі своїм чадом, налагодьте довірчі відносини і намагайтеся не втратити цієї довіри з бокудитини.

Крім цього навчіть розпізнавати небезпеки, спілкуватися з незнайомими людьми і завжди- завжди розповідати про неприємності і будь-яких дивних ситуаціях вам!

Куди звертатися по допомогу у випадку проявів насильства?

Телефони установ, де можна отримати психологічну допомогу:

Захист прав неповнолітніх-(Національна дитяча «гаряча» лінія :0800-500-228

Служба у справах дітей райдержадміністрації: 9-62-63

Районний центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді:9-72-6

Управління соціального забезпечення населення: 9-63-50

Поліція: 102

Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів (www.stoptrafficking; www.migrantinfo.org.ua) приймає дзвінки та консультує безкоштовно:

телефон 0-800-505-501 – зі стаціонарних телефонів в Україні;

телефон 257 – з номерів Киівстар, МТС та LIFECELL з понеділка по п’ятницю - з 10.00 до 21.00, у суботу – з 10.00 до 18.00


Поради практичного психолога батькам щодо успішного навчання та міцного здоров’я дітей:

1) дотримуватися загальноприйнятих норм поведінки,чіткого режиму життя (розподіл часу для праці,навчання,дозвілля,відпочинку);практикувати визначення кожному членові сім’ї його обов’язків,конторолювати їх виконання,спільно з дітьми аналізувати стан життя родини,її перспективи,внутрісімейні плани тощо;
2) постінйо тримати в полі зору шкільне життя дитини,цікавитися її успіхами,проблемами,труднощами,інтересами,запитами,прагненнями та способами їх задоволення;

3) знати товаришів своєї дитини,зони її неформального спілкування,сповідувані нею ідеали,пріоритетні життєві орієнтири;

4) виховувати в дітей відповідальне,ціннісне ставлення до свого здоров’я,культивувати розуміння обов’язку,допомагати в майбутньому своїм престарілим батькам і родичам,дітям,усім нужденним людям утримувати свою сім’ю;

5) компетентно й педагогічно грамотно (без повчань,моралізування,докучливості,залякування,з урахуванням вікових характеристик) обговорювати з дітьми проблеми асоціального змісту життя окремих людей (наркомани,токсикомани,алкоголіки).Намагатись,аби перша інформація про наркотичне лихо та сумнівний кайф надійшла до дітей саме від батьків,родини,а не від компанії,з вулиці тощо;

6) обмежувати доступ дітей до інформації,що популяризує наркоманію,зваблює їх насолодою від уживання наркотичних і токсичних речовин;

7) розвивати й заохочувати самойстійність у дітей,уміння відстоювати свою позицію.власні переконання;навчати протистояти агітації прихильників сучасного способу життя, «прикрашеного» наркотичними й токсичними речовинами,алкоголем тощо;

8) підтримувати постійний зв’язок зі школою,іншими виховними структурами суспільства,допомагати їм у пропаганді й утвердженні здорового способу життя підростаючого покоління;

9) знати й уміти пояснити основні прикмети чи зовнішні ознаки вживання дітьми наркотиків.токсичних речовин,алкоголю тощо (зміни фізичного стану,поведінки,активності тощо);

10) бути готовими до консультацій із педагогами,психологами,медиками;до відвертої та спокійної розмови з дитиною;до прийняття певних дисциплінарних рішень щодо обмеження непродуктивного часу життя дитини й контактування її з підозрілими товаришами.Первинною профілактичною роботою стає якомога повна інформація про фізичне,психологічне й духовне здоров’я людини,його збереження.

Доброзичливий, здоровий клімат у школі допомагає викликати учнів на відверту розмову,краще сприйняти інформацію.

Тяжіння підлітка до вживання психоактивних речовин найчастіше є симптомом більш загального особистісного неблагополуччя,ніколи не буває випадковим,а є логічним завершенням поереднього розвитку.

Саме ці особливості викликають відхилення в поведінці,напруженість у соціальних контактах,які в свою чергу пов’язані з виникненням потреби змінити свій психічний стан.

Для поліпшення взаєминим із дітьми «групи ризику» практичним психологом розроблені такі рекомендації вчителям:

1.Адекватність вимог:відповідність їх можливостям учня – надання йому права самому визначати свої головні інтереси в житті.
Нав’язування педагогами й батьками учню власних високих стандартів,чужих йому інтересів викликає,як правило,у нього почуття невпевненості,неповноцінності,інколи й агресію.

2.Забезпечення емоційного комфорту підлітку. Небажано,щоб учень сприймав учителя як налаштованого проти нього,тому потрібно сприймати дітей «групи ризику» такими якими вони є,спокійно,а не спалахувати на кожне їхнє негативне висловлювання або вчинок.

3.Посилення контролю. Його особливо потребують імпульсивні,нестримані діти.
Рекомендується за провини їх не стільки карати,скільки викликати почуття розкаяння за вчинене.Використовувати такі засоби виховног овпливу,як стимуляція зразкової поведінки,демонстрація образи,відмова від схвалення.

4.Схвалення активності. Гіперактивних і неорганізованих дітей рекомендується завантажувати корисною та цікавою діяльністю,не залишаючи багато часу для байдикування.Інакше вони використовуватимуть його для небажаних дій.

5.Надання самостійності в такій індивідуальній формі,щоб у підлітка розвинулося почуття причетності,розуміння значущості власного місця в житті та своєї соціальної ролі,і,зрештою,щоб підліток прийшов до зміни моральних цінностей,підвищення рівня відповідальності та впевненості в собі.

6.Уникати навішування ярликів. Досвід доводить,що переглядання вчителем своїх суджень про дітей «групи ризику»,швидка позитивна реакція та схвалення їхніх зусиль у подоланні своїх недоліків у навчанні й спілкуванні мають великий виховний ефект.

7.Викорстання схвалення та заохочення. Дітей «групи ризику» хвалять за поліпшення навчальної діяльності (а не тільки за здібності),за підвищення рівня вихованості,а також за зусилля в творчій діяльності.

8.Визнання педагогом власних помилок і вибачення.

9.Застосування покарання в необхідних випадках. Для формування позитивного самостановлення учнів бажано,щоб учитель у своїх стосунках із ними керувався такими правилами:-приділяти увагу всім учням;-знаходити час для особистісного контакту з кожним учнем;-відзначати успіхи учнів і хвалити їх справедливо;-ураховувати індивідуальні особливості учнів.

Кiлькiсть переглядiв: 837

Коментарi